%20(without%20).png)
Пара малюків-близнюків, які колись були з'єднані в області голови, «процвітають» після того, як хірурги використали нові методи для їх розділення. Батько близнюків Райлі Делані каже що його сім'я вельми вдячна і відчуває себе дуже щасливою спостерігаючи, як близнюки ростуть і радіють життю.
З’єднані близнюки — рідкісне явище, а злиття по голові — ще рідше. За словами пластичного хірурга доктора Джессі Тейлора, члена команди з 30 осіб, які працювали над справою близнюків Делані, це відбувається приблизно в шести з кожних 10 мільйонів народжень.
Ще в 1957 році, коли лікарі повідомили про перший успішний поділ близнюків, з’єднаних головами, це означало, що обидва близнюки прожили доволі довго після операції. За словами Тейлора, з того часу протягом більшої частини цих методів поділу були досягнуті лише незначні успіхи. Це тому, що це явище настільки рідкісне, що хірургічна бригада може побачити тільки один або два такі випадки, за професійну діяльність.
Проте, зовсім нещодавно, технології дозволили лікарям створювати комп'ютерні тривимірні моделі черепів немовлят і анатомічних структур всередині. Ерін і Еббі, розділяли на двох життєво важливу кровоносну судину. Вона називається верхній сагітальний синус, в ньому протікає кров від мозку до серця. 3D-модель дозволила хірургічній бригаді попрактикуватися завчасно, це є критично важливою практикою для всієї команди. За словами Тейлора, ця комп'ютерна технологія використовувалася в інших недавніх операціях з розділення. Новим в цьому випадку є те, що сталося за кілька місяців до операції у дітей. Зокрема, спеціалісти, зробили, так зване “відокремлення”. Коли близнюкам було близько 3 місяців, хірурги прорізали кістку, де були з'єднані черепи немовлят, і потім під'єднали спеціально розроблений зовнішній пристрій, що виконував відокремлення. Протягом декількох тижнів він поступово розсовував близнюків приблизно на 2 міліметри в день. Після цього дівчата були оснащені іншим зовнішнім пристроєм, який виконував «стиснення». Протягом двох місяців він зменшував площу поверхні черепа, яку поділяли діти.
Під час кінцевої 11-годинної процедури хірурги ретельно відокремлювали дівчаток, що включало поділ сагітальної синусової судини між ними. Дітям було лише 10 місяців, і вони стали одними з найменшими близнюками, яким коли-небудь проводили подібну операцію. І виходячи з того, що відомо про людський мозок, чим раніше може бути виконано розділення, тим краще.
«Це пов'язано з пластичністю мозку», - пояснює Тейлор, маючи на увазі здатність мозку реорганізовуватися, створюючи нові зв'язки між клітинами. У дитинстві, мозок природно створює безліч нових зв'язків.
Після операції дівчатка залишалися в лікарні протягом двох місяців, а потім виписалися на стаціонарну реабілітацію ще на пару місяців.
«У нас не було хірургічних ускладнень, не було ніяких інфекцій», - говорить Тейлор. І що примітно, він зазначив, що у дівчаток не спостерігалося накопичення рідини в мозку.
Команда фахівців буде стежити за розвитком сестричок. Приблизно у віці 4 або 5 років їм знадобиться синтетичний імплантат, щоб закрити отвори в їх черепах, які залишаються після операції. Команда сподівається, що їх передопераційний підхід може допомогти іншим, хто виконує аналогічні процедури розділення.